Skip to content →

Категорія: Політика

Анджей Валіцький. В полоні консервативної утопії / конспект

Published 25.10.2023 by Костянтин Левін

Анджей Валіцький. В полоні консервативної утопії

Валіцький, Анджей. В полоні консервативної утопії: Структура і видозміни російського слов’янофільства / Пер. з польськ. В. Моренець. — К.: Основи, 1998. — 710 с.

Нижче — власний конспект книги про російське слов’янофільство як про течію суспільно-політичної думки в Росії ХІХ століття, передумови її виникнення, розвиток, вплив, основні автори.

Всі імена і прізвища передаю так, як вони були в книзі (переклад з польської — Володимир Моренець), хоч і вважаю, що правильніше було б транслітерувати, а не перекладати імена (пиcати Міхаїл замість Михайло тощо).

читати даліАнджей Валіцький. В полоні консервативної утопії / конспект
Comments closed

Інна Ренчка. Лексикон тоталітаризму

Published 14.07.2019 by Костянтин Левін

Інна Ренчка. Лексикон ТоталітаризмуІнна Ренчка. Лексикон тоталітаризму. / Інна Ренчка ; передм. Л. Т. Масенко. — К. : ТОВ «Видавництво “КЛІО”», 2018. — 232 с.

Друга книга в серії досліджень мовних практик радянської епохи, яку видає видавництво КЛІО. “Лексикон тоталітаризму” — це прискіпливий аналіз словників української мови, насамперед СУМ в 11 томах 1970-1980 рр., як наймасштабнішого лексикографічного проекту в УРСР. Видання значиться як науково-популярне, але таким його назвати важко. За формою, стилем, кількістю посилань — перед нами монографія, можливо кандидатська робота.

читати даліІнна Ренчка. Лексикон тоталітаризму
Comments closed

“Brexit”: влада, невроз і кінематограф

Published 11.06.2019 by Костянтин Левін

“Brexit”: влада, невроз і кінематографBrexit влада невроз і кінематограф

В фільмі Brexit блискуче зображено те, довкола чого завжди крутиться політика, і все, що окреслюється як політичне, а саме — бажання абсолютної влади. В фільмі це бажання, всеосяжне і невситиме, цілком сконцентроване в образі головного персонажа — політтехнолога Домініка Каммінгса.

Всі його дії і думки підпорядковано єдиному прагненню — довести власну зверхність, цілковито знищивши суперників. А що це прагнення всеохопне і його просто неможливо втілити в життя, то він реалізує його виключно непрямими, обхідними шляхами. Але щоразу, до найдрібніших деталей — йдеться про владу, і більше ні про що.

А необмежена влада — це тотальний контроль.

читати далі“Brexit”: влада, невроз і кінематограф

Comments closed

George S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko

Published 25.11.2018 by Костянтин Левін

Luckyj, George S.N. Between Gogol' and SevčenkoGeorge S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko / München: Wilhelm Fink Verlag, 1971. – 211 с. – (Harvard series in Ukrainian studies ; vol. 8). Книга на сайті бібліотеки ім. Вернадського.

Книга Юрія Луцького “Між Гоголем і Шевченком” з підзаголовком “Полярність літературної України: 1798-1847” [1] написана на стику літературознавства та історії ідей [2], причому перше використовується в якості матеріалу для другого.

Назва є скоріше метафорою, адже шляхи Гоголя та Шевченка взято як моделі. Дилема між Гоголем та Шевченком – це фактично вибір між малоросійством як частиною більшої російської нації, та українством як нацією незалежною. Юрій Луцький детально розповідає про передумови виникнення другого шляху, які поступово розвинулися за період від кінця ХVIII до середини ХІХ-го століття.

читати даліGeorge S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko
Comments closed

Транспорт і політико-географічний простір

Published 06.01.2018 by Костянтин Левін

В часи Російської, а потім Радянської імперії Харків цілковито лежав на вісі північ-південь. Столицею була Москва, основним місцем відпочинку був Крим. Київ був десь в стороні, конкурентом (до того ж явно сильнішим і розумнішим, через що питомою рисою багатьох справжніх харків’ян стала демонстративна гіпертрофована зневага до столиці України).

Ця вертикальна вісь орієнтації в географічному просторі сформувалася в першу чергу завдяки транспортному сполученню. Півтора століття основний напрямок руху залізниці був напрямок з Москви на південь (Крим, вугільний басейн Донбасу), з Харковом у якості перевалочного пункту. Наша гілка залізниці і сам залізничний вокзал тому і називаються “Південний”, а не “Північно-Східний”, бо вказує напрямок сполучення з Москви.

читати даліТранспорт і політико-географічний простір
Leave a Comment