Skip to content →

ДТП в центрі Харкова

Місто намагається пережити трагедію. Другий день, ідучи вулицями, звідусіль чуєш уривки розмов про жовтий сигнал світлофора, хто винен, чи уникне покарання, про суд, про щоденні порушення правил дорожнього руху. Намагаєшся і сам вийти з шоку, читаєш усе це, слідкуєш за новинами.

Найперша реакція – викричати з себе паніку. Негайні експертні думки, палкі суперечки, заклики й погрози у стані афекту. Не тільки жахлива аварія і численні жертви, але й саме місце важливе. “Градусник” – це ж не просто позначка на карті. Це точка перетину пішохідних шляхів, місце очікування і зустрічей. Місто пульсує в таких точках, їх не так багато в Харкові насправді. А тепер поруч із цим перехрестям буде місце трагедії. Воно перестало бути безпечним, в одну мить, і для всіх.

читати далі ДТП в центрі Харкова

Leave a Comment

Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити Дракона. Українські Революції

Вбити Дракона. Українські Революції

Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити Дракона. Українські Революції / пер. з польськ. Андрій Бондар. — Львів: Видавництво Львівського медіафоруму, 2017. — 224 с.

Якби ці репортажі писала авторка з України, то вона б не написала їх так. Здається, неможливо весь час занурюватися у нюанси людських доль і найважливіших для країни подій, залишаючись виключно журналістом. Автором літературних текстів. Творцем слів. Вона б обов’язково почала свою власну війну, не шкодуючи сил на покарання винних. Шукала би докази. Закликала під стіни суду. На чергових виборах уже була б у партійному списку, або йшла самостійно по мажоритарці.

Натомість авторка з Польщі мала можливість зберігати дистанцію. Співчувати, проявляти емпатію, але не включатися у події. І ця невелика, але важлива відстань дозволила нам, в Україні, отримати проникливу й динамічну картину власного суспільства.

читати далі Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити Дракона. Українські Революції

Leave a Comment

Юрій Шевчук. Мовна шизофренія

Юрій Шевчук. Мовна шизофренія

Юрій Шевчук. Мовна шизофренія. — Брустури: Дискурс, 2015. — 60 с.

Купуючи книгу з такою неакадемічною, провокативною назвою та обкладинкою, питаю себе — навіщо?

А потім швидко пригадую, що, попри невщухаючі баталії з приводу мови, які точаться насамперед у середовищі людей, які все ж таки хоча б щось та читають, книжок з дослідження мовного питання в Україні видано мало. Усі вони, придбані, займуть у вас не поличку, не півполички, ні. Вони мають шанс взагалі загубитися, тож ставте їх (усі три чи чотири) кудись у певне місце, бо не знайдете потім.

Тож, особливого вибору (читати чи ні) не було, переходимо до книги. Точніше, брошури у шістдесят сторінок величезним шрифтом. Фактично — одна велика стаття. Як і більшість матеріалів на цю тему, не так схиляє до опису змісту, як спонукає до обговорення.

читати далі Юрій Шевчук. Мовна шизофренія

Leave a Comment

Віктор Франкл. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Віктор Франкл. Людина у пошуках справжнього сенсуВіктор Франкл. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Пер. з англ. Олени Замойської. — Х.: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. — 160 с.

Як писати відгук на текст людини, яка пережила кілька років ув’язнення у концтаборах, яка втратила там дружину й батьків, і яка після цього намагається допомагати людям? Тим більше, коли ця людина — всесвітньо відомий Віктор Франкл. І текст — його найвідоміша праця.

Що тут можна написати? Точніше, що саме дозволено? Можна було б перкинутися на постмодерніста й розбирати слова поза контекстом, але пізно. Автора названо, контекст відомий. Відтак, що далі? Написати кілька абзаців пошани, й по тому? А що як текст насправді переповнений протиріччями, наче довжелезна, кепсько підготовлена емоційна промова. Вказати на це буде злочином проти людяності, пам’ятаючи про особистість автора? У цих запитаннях не заховано скепсису. Це, радше, приглядання до авторитету. Авторитету автора, авторитету теми, авторитету відомого тексту, який, здавалося б, не потребує коментування. Наче перед тобою скеля. Вистачить аргументів — здолаєш і підеш далі, ні — впадеш униз.

читати далі Віктор Франкл. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Leave a Comment

Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження? Джордж Сорос у бесідах із Грегором Шміцем

Джордж Сорос. Європейський Союз: Дезінтеграція чи відродженняЄвропейський Союз: дезінтеграція чи відродження? Джордж Сорос у бесідах із Грегором Шміцем. Пер. з англ. Н. Комарової. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — 240 с.

Чотири інтерв’ю польсько-американського фінансиста й мецената німецькому виданню. Усі чотири — протягом 2013-го року. Лише одне з них — після початку Євромайдану в Україні. Інтерес до збірки може бути яким завгодно, залежить від того, хто читає. У нашому випадку це погляд углиб Європи поза контекстом власних трагічних подій дворічної давнини.

Джордж Сорос заробив статки в Америці, граючи на фондових ринках усього світу, і він має сентименти до Європи. Німеччина — ключовий гравець, фундамент Європейського Союзу. Яка ще розмова може бути настільки ж наближеною до актуальних проблем ЄС станом на другу половину 2013-го року, наскільки віддаленою від початку революції в Україні? Ми маємо можливість почитати, у якому стані та з якими проблемами жила об’єднана (без нас) Європа в момент, коли довелося обирати між допомогою Україні та збереженням партнерських відносин з Росією.

читати далі Європейський Союз: дезінтеграція чи відродження? Джордж Сорос у бесідах із Грегором Шміцем

Leave a Comment