Skip to content →

Категорія: Культура

Кароліна Лянцкоронська. “Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945”

Кароліна Лянцкоронська. Воєнні спогади

Кароліна Лянцкоронська. Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945 / пер. з пол. Наталі Ткачик. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2023, 424 с.

Книга, яку б навряд чи скоро переклали, якби її видання не підтримали POLAND Translation Program, а сам переклад не профінансував безпосередньо Фонд Лянцкоронських.

З-поміж інших спогадів з часів Другої світової її може вирізнити певна привілейованість авторки — за представницю знатного роду клопоталася перед нацистами італійська Савойська династія, тож впродовж довгого ув’язнення (більшу частину часу і, відповідно, спогадів) до неї було особливе ставлення, яке великою мірою допомогло їй як вижити, так і мати певну дистанцію від більшості ув’язнених.

Comments closed

Джеймс Дейвід Венс. Гілбільська елегія. Спогади про родину та культуру в стані кризи

Джеймс Дейвід Венс. Гілбільська елегія. Спогади про родину та культуру в стані кризиДжеймс Дейвід Венс.

«Гілбільську елегію» хотів прочитати давно, спокусившись на анотацію, — «пристрасний, особистісний, упереджений аналіз кризових явищ сучасної Америки», «сімейна історія, що почалася з надії на світле майбутнє післявоєнної Америки, а вилилася в опис соціального, регіонального та класового занепаду, тривожну розповідь про втрату американської мрії для великого сегмента громадян цієї країни». Я настільки далекий від американської політики, що тільки пару тижнів тому дійшло, що автор, Джеймс Дейвід, – це і є той самий Джей Ді Венс.

Comments closed

«Радянська (де)урбанізація Харкова»

«Радянська (де)урбанізація Харкова» – великий проект, присвячений урбанізаційним процесам у Харкові 1920-1930-х років.

Як розростався Харків сто років тому, в яких умовах жили люди, і чому традиційна мазана хата краще ілюструє Харків 1920-30-х років, ніж будівля Держпрому? Чи можна вважати розвиток міста в двадцятому столітті безперервним?

Історична картографія, сучасне районування і спроба показати реальну архітектурну спадщину перших десятиліть більшовицького панування на Харківщині.

ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНКУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Comments closed

“Brexit”: влада, невроз і кінематограф

В фільмі Brexit блискуче зображено те, довкола чого завжди крутиться політика, і все, що окреслюється як політичне, а саме — бажання абсолютної влади. В фільмі це бажання, всеосяжне і невситиме, цілком сконцентроване в образі головного персонажа — політтехнолога Домініка Каммінгса.

Всі його дії і думки підпорядковано єдиному прагненню — довести власну зверхність, цілковито знищивши суперників. А що це прагнення всеохопне і його просто неможливо втілити в життя, то він реалізує його виключно непрямими, обхідними шляхами. Але щоразу, до найдрібніших деталей — йдеться про владу, і більше ні про що.

А необмежена влада — це тотальний контроль.

Comments closed