Litteralis Posts

Крістофер Боллас. Тінь об’єкта — К. : Видавництво Ростислава Бурлаки, 2019. — 332 с.

Прекрасна книга британського психоаналітика Крістофера Болласа, вперше видана 1987-го року. Кожний розділ тут — стаття на окрему тему, містить теоретичну частину і клінічні приклади. Теми різні, очі розбігаються, ось лише кілька, яка здалися мені найцікавішими.

Трансформаційний об’єкт. Об’єкт з раннього дитинства (зазвичай — мати), від якого залежить навколишнє середовище, і який здатен змінювати його (трансформувати) відповідно до потреб дитини. Наприклад, взяти на руки й перенести з одного місця на інше. Подальший пошук такого об’єкта в дорослому житті — в інших людях, заняттях, станах.

Улицы старого Харькова / Андрей Парамонов; худож.-оформитель С. Н. Кошелева. — Харьков: Фолио, 2019. — 378 с.: фото. — (Города Украины).

Останнім часом з’явилося багато видань з історії Слобожанщини. Це «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII — початку ХІХ ст.» Володимира Маслійчука, «Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство» Володимира Склокіна, перевидання «Історії Слобідської України» Дмитра Багалія з передмовою та примітками того ж Володимира Маслійчука. Більш локально-історичною є «Улицы старого Харькова» Андрія Парамонова, видана в новій серії «Города Украины» видавництва Фоліо. І тут вимушена ремарка — книгу видано в гарній палітурці і на нормальному папері, так що в даному випадку немає жодних застережень щодо якості через видавництво.

Тетяна Люта. IMAGO URBIS: Київ на стародавніх мапах. Харків-Київ: Видавець Олександр Савчук, 2017. — 192 с. [149 іл.]

Надзвичайно рідкісне за своєю тематикою видання. Поза відомою серією з чотирьох атласів репродукцій від видавництва Картографія (два томи “Україна на стародавніх картах”, “Рукописні карти XVI-XIX ст.” та “Карти-портолани Чорного моря”) це чи не єдина видана за останні десятиліття книга, присвячена історичному картографуванню території України.

Треба відразу сказати, що попри наявну хронологічну послідовність, структурну оформленість і наявність узагальнюючих розділів, книга сприймається не як цілісна праця, а скоріше як збірка статей. До того ж, кожен розділ-стаття є наче зшитим в ціле оглядом окремих карт і всього, що їх стосується: походження, авторство, умови створення, згадки в історіографії. Важко сказати, чого ще можна було очікувати від подібної праці, сама назва натякає на її джерелознавчий характер, але, за браком аналогічних видань, хочеться на цьому окремо наголосити.