Оригінальний текст:
One point. You know, how often in our “multicultural era”, where we all are suspicious about universalism, we like to hear how democracy as we understanding is something specifically western, “you should understand different cultures” and so on, and so on. But what affected me tremendously, when I was not only looking at the general picture of Cairo, but listening to interviews with participants, protesters there, is how cheap irrelevant all this multicultural talk becomes.
There, where we are fighting a tyrant, we are all universalist, we are immediatly solidary with each other. That’s how you build universal solidarity. Not with some stupid UNESCO, “multicultural respect”, “we respect your culture, you – ours”… It’s the struggle for freedom. Here we have a direct proof:
a) that freedom is universal;
b) especially a proof against a cynical idea of somehow Muslim crowds prefer some kind of religiously fundamentalist dictatorship, whatever… No! What happen in Tunisia, what happens now in Egypt – it’s precisely this universal revolution for dignity, human rights, economic justice. This is universalism at work.
What we see daily in Egypt? One Egyptian protester said I’m proud that I’m Egyptian. I’m proud for them. They gave us the lesson against this – falsely respective, but basically racist prejudices. “Oh, Arabs have their specific culture, they cannot really get it”. They got it! They understand democracy by doing what they are doing better then we do in the West, in Western Europe with our anti immigrant parties and so on and so on. So, I’m, proud for them! I mean – again, here is universalism. This is the best argument that you can see on TV against all that trash about “clash of civilizations” and so on and so on. The moment you fight tyranny we are solidary. No clash of civilizations. We all know what we mean, no miscommunication here.
Переклад:
Один момент. Ви знаєте, часто, в наш «мультикультурний» вік, де ми всі з підозрою ставимося до універсалізму, нам більше подобається чути про те, що демократія, в нашому розумінні, є чимось специфічно західним, що ми «повинні поважати інші культури» і таке інше і тому подібне. Але що вразило мене найбільше, коли я дивився не тільки кадри натовпу з Каїру, але й слухав інтерв’ю з учасниками, протестувальниками – це те, якими дешевими і малозначущими стають всі ці розмови про мультикультуралізм.
Там, де ми піднімаємося проти тиранії, ми всі – універсалісти, ми миттєво солідаризуємося одне з одним. Так і будується універсальна солідарність. Не за допомогою якогось дурного ЮНЕСКО, «поваги до інших культур», «ми поважаємо вашу культуру, ви – нашу»… Це боротьба за свою свободу. І тут ми отримуємо чіткі докази:
а) що свобода – це універсальна цінність;
б) особливо доказ проти цинічних думок, ніби «мусульманський натовп насправді хоче фундаменталістської релігійної диктатури» чи щось таке… Ні! Те, що відбулося в Тунісі, що відбувається зараз у Єгипті – це саме та універсальна революція, що виборює гідність, права людини, економічну справедливість. Це – універсалізм у дії.
Що ми бачимо щодня в Єгипті? Один з протестуючих єгиптян сказав: «я пишаюся тим, що я єгиптянин». Я відчуваю гордість за них. Вони дають нам приклад проти цих, ніби правильних, але насправді расистських упереджень. «О, араби мають свою особливу культуру, вони насправді не здатні збагнути цього». Але ж вони збагнули! Вони розуміють демократію, роблячи те, що вони роблять, краще ніж ми тут, на Заході, у Західній Європі, з нашими анти-імігрантськими партіями і тому подібним. Тож, я відчуваю гордість за них! Тобто, ще раз – це і є універсалізм. Те, що ви бачите на своїх екранах, є найкращим аргументом проти всієї цієї макулатури про «зіткнення цивілізацій» і тому подібного. Тієї миті, коли ви повстали проти тиранії – ми солідарні з вами. Ніякого «зіткнення цивілізацій». Ми всі розуміємо, про що йде мова, і тут немає жодних непорозумінь.
03.02.2011.
Переклад – Костянтин Левін, блог Litteralis.com
Прослухати інтерв’ю повністю можна на Al Jazeera English.
Comments