Skip to content →

Категорія: Політика

Інна Ренчка. Лексикон тоталітаризму

Інна Ренчка. Лексикон ТоталітаризмуІнна Ренчка. Лексикон тоталітаризму. / Інна Ренчка ; передм. Л. Т. Масенко. — К. : ТОВ «Видавництво “КЛІО”», 2018. — 232 с.

Друга книга в серії досліджень мовних практик радянської епохи, яку видає видавництво КЛІО. “Лексикон тоталітаризму” — це прискіпливий аналіз словників української мови, насамперед СУМ в 11 томах 1970-1980 рр., як наймасштабнішого лексикографічного проекту в УРСР. Видання значиться як науково-популярне, але таким його назвати важко. За формою, стилем, кількістю посилань — перед нами монографія, можливо кандидатська робота.

читати далі Інна Ренчка. Лексикон тоталітаризму

Comments closed

“Brexit”: влада, невроз і кінематограф

В фільмі Brexit блискуче зображено те, довкола чого завжди крутиться політика, і все, що окреслюється як політичне, а саме — бажання абсолютної влади. В фільмі…

читати далі “Brexit”: влада, невроз і кінематограф

Comments closed

George S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko

Luckyj, George S.N. Between Gogol' and SevčenkoGeorge S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko / München: Wilhelm Fink Verlag, 1971. – 211 с. – (Harvard series in Ukrainian studies ; vol. 8). Книга на сайті бібліотеки ім. Вернадського.

Книга Юрія Луцького “Між Гоголем і Шевченком” з підзаголовком “Полярність літературної України: 1798-1847” [1] написана на стику літературознавства та історії ідей [2], причому перше використовується в якості матеріалу для другого.

Назва є скоріше метафорою, адже шляхи Гоголя та Шевченка взято як моделі. Дилема між Гоголем та Шевченком – це фактично вибір між малоросійством як частиною більшої російської нації, та українством як нацією незалежною. Юрій Луцький детально розповідає про передумови виникнення другого шляху, які поступово розвинулися за період від кінця ХVIII до середини ХІХ-го століття.

читати далі George S.N. Luckyj. Between Gogol’ and Sevčenko

Comments closed

Транспорт і політико-географічний простір

В часи Російської, а потім Радянської імперії Харків цілковито лежав на вісі північ-південь. Столицею була Москва, основним місцем відпочинку був Крим. Київ був десь в стороні, конкурентом (до того ж явно сильнішим і розумнішим, через що питомою рисою багатьох справжніх харків’ян стала демонстративна гіпертрофована зневага до столиці України).

Ця вертикальна вісь орієнтації в географічному просторі сформувалася в першу чергу завдяки транспортному сполученню. Півтора століття основний напрямок руху залізниці був напрямок з Москви на південь (Крим, вугільний басейн Донбасу), з Харковом у якості перевалочного пункту. Наша гілка залізниці і сам залізничний вокзал тому і називаються “Південний”, а не “Північно-Східний”, бо вказує напрямок сполучення з Москви.

читати далі Транспорт і політико-географічний простір

Leave a Comment

Про Кернеса

Вічний Кернес

Харьков, друзья, про Кернеса. Позавчера вечером выпал снежок, попадали деревья, были перебои с электричеством, снегоуборочная техника не успела до утра расчистить дороги. В результате, в который раз уже пошла радостная волна развенчания образа Гепы как “крепкого хозяйственника”.

Мне часто говорят что я придираюсь к словам. Но друзья, я это делаю не только потому что зануда, но и потому, что все лучшие умы прошлого века настаивали на том, что нужно обращать внимания на слова. Что слова формируют способ и направление мышления, наше мировосприятие, моделируют реальность.

читати далі Про Кернеса

Leave a Comment