Skip to content →

Категорія: Історична пам’ять/політика

Кароліна Лянцкоронська. “Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945”

Published 15.05.2025 by Костянтин Левін

Кароліна Лянцкоронська. Воєнні спогади

Кароліна Лянцкоронська. Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945 / пер. з пол. Наталі Ткачик. — Чернівці : Книги — ХХІ, 2023, 424 с.

Книга, яку б навряд чи скоро переклали, якби її видання не підтримали POLAND Translation Program, а сам переклад не профінансував безпосередньо Фонд Лянцкоронських.

З-поміж інших спогадів з часів Другої світової її може вирізнити певна привілейованість авторки — за представницю знатного роду клопоталася перед нацистами італійська Савойська династія, тож впродовж довгого ув’язнення (більшу частину часу і, відповідно, спогадів) до неї було особливе ставлення, яке великою мірою допомогло їй як вижити, так і мати певну дистанцію від більшості ув’язнених.

читати даліКароліна Лянцкоронська. “Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945”
Comments closed

Джеймс Дейвід Венс. Гілбільська елегія. Спогади про родину та культуру в стані кризи

Published 13.03.2025 by Костянтин Левін

Джеймс Дейвід Венс. Гілбільська елегія. Спогади про родину та культуру в стані кризиДжеймс Дейвід Венс.

«Гілбільську елегію» хотів прочитати давно, спокусившись на анотацію, — «пристрасний, особистісний, упереджений аналіз кризових явищ сучасної Америки», «сімейна історія, що почалася з надії на світле майбутнє післявоєнної Америки, а вилилася в опис соціального, регіонального та класового занепаду, тривожну розповідь про втрату американської мрії для великого сегмента громадян цієї країни». Я настільки далекий від американської політики, що тільки пару тижнів тому дійшло, що автор, Джеймс Дейвід, – це і є той самий Джей Ді Венс.

читати даліДжеймс Дейвід Венс. Гілбільська елегія. Спогади про родину та культуру в стані кризи
Comments closed

«Радянська (де)урбанізація Харкова»

Published 11.12.2023 by Костянтин Левін

«Радянська (де)урбанізація Харкова» – великий проект, присвячений урбанізаційним процесам у Харкові 1920-1930-х років.

Як розростався Харків сто років тому, в яких умовах жили люди, і чому традиційна мазана хата краще ілюструє Харків 1920-30-х років, ніж будівля Держпрому? Чи можна вважати розвиток міста в двадцятому столітті безперервним?

Історична картографія, сучасне районування і спроба показати реальну архітектурну спадщину перших десятиліть більшовицького панування на Харківщині.

ПЕРЕЙТИ НА СТОРІНКУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Comments closed

Анджей Валіцький. В полоні консервативної утопії / конспект

Published 25.10.2023 by Костянтин Левін

Анджей Валіцький. В полоні консервативної утопії

Валіцький, Анджей. В полоні консервативної утопії: Структура і видозміни російського слов’янофільства / Пер. з польськ. В. Моренець. — К.: Основи, 1998. — 710 с.

Нижче — власний конспект книги про російське слов’янофільство як про течію суспільно-політичної думки в Росії ХІХ століття, передумови її виникнення, розвиток, вплив, основні автори.

Всі імена і прізвища передаю так, як вони були в книзі (переклад з польської — Володимир Моренець), хоч і вважаю, що правильніше було б транслітерувати, а не перекладати імена (пиcати Міхаїл замість Михайло тощо).

читати даліАнджей Валіцький. В полоні консервативної утопії / конспект
Comments closed

Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму

Published 26.11.2018 by Костянтин Левін

Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризмуЛариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму. – К.: ТОВ Видавництво “КЛІО”, 2017. – 240 с.

Книгу Лариси Масенко присвячено змінам в структурі мові і самому її функціонуванні, яких вона зазнала за радянських часів. Орвелівська newspeak, новомова, була щоденною реальністю, і її окремі елементи призначалися для зміни й спрямування способу мислення громадян у потрібне партії русло.

В книзі ідеться здебільшого про російську мову, адже українська в цей час просто калькувала (здебільшого дослівно) російські мовні конструкти. “Радянський тоталітарний дискурс був сформований на базі російської мови, що виконувала у СРСР, як і в колишній самодержавній Росії, інтегральну роль мови загальноімперської комунікації. Відповідно, саме російська новомова – основний об’єкт вивчення у працях західних совєтологів.” [13]

читати даліЛариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму
Comments closed