Skip to content →

Категорія: Регіоналізм

Українська у Харкові: статус versus мововжиток

У 201-му номері International Journal of the Sociology of Language (перший номер за 2010-й рік) розміщено статтю Марґрет Б. Совік (Margrethe B Søvik) “Language practices and the language situation in Kharkiv: examining the concept of legitimate language in relation to identification and utility”, яка базується на опитуваннях 2004-го року і, схоже, є стислим викладом її монографії “Support, resistance and pragmatism: An examination of motivation in language policy in Kharkiv, Ukraine” (Stockholm, 2007).

У статті критикується твердження, ніби мова є визначальним фактором ідентифікації, і твердження, ніби цих ідентифікацій у Харкові є тільки дві (відповідно — або російська, або українська). Втім, навряд чи можна когось в Україні здивувати критикою такої спрощеної картини. Загалом же стаття присвячена виявленню різниці між мововжитком з одного боку, і статусом, престижем і очікуваннями харків’ян щодо різних мов з іншого, бо, зрештою, “whereas identifying with a particular group through a certain language is one thing, language practices are another matter.” [p. 7]

читати далі Українська у Харкові: статус versus мововжиток

Leave a Comment

Демографія України в регіонально-історичній перспективі

Зацікавившись спершу причинами різкого скороченням населення в Чернігівській та Сумській областях в останні десятиріччя, відчув необхідність розглядати їх, по-перше, у загальноукраїнському контексті, а по-друге –  на великому часовому інтервалі. Карти виявили спільну тенденцію для всіх областей Центральної України (в трикутнику Хмельницька – Сумська – Кіровоградська області), тому далі йтиметься саме про цей регіон.

Тож, візуалізація. П’ятдесят один рік між переписом населення 1959 року і кінцем 2010-го (подано сучасні назви областей, замість УРСР всюди вживається Україна)

Населення України 1959 - 2010 рр.

Мал. 1., Табл. 1. Зміна чисельності населення України за період 1959 — 2010 рр. читати далі Демографія України в регіонально-історичній перспективі

6 Comments

Нотатки про “регіональну інтелігенцію”

Продовжуючи тему “цивілізаційного розлому”.

Відомий публіцист Микола Рябчук часто відсилає своїх читачів (або слухачів, в залежності від формату) до книжки Роберта Д. Патнама “Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії”, як до праці, яка, на його думку, пояснює фундаментальні (а відтак – цивілізаційні) відмінності між умовним Сходом і умовним Заходом сучасної України. Рябчук проводить паралелі між Півднем Італії та Сходом України, і, відповідно, між італійською Північчю і українським Заходом. Південь італійського півострову, протягом тисячоліття об’єднаний під різними формами автократичного правління, має слабкі горизонтальні зв’язки, а значить і слабке громадське суспільство, низьку ефективність демократичних інституцій. Він протиставляється роздробленій Півночі, яка від ХІІ століття витворювала ранні форми комун, утверджуючи традицію сильних горизонтальних зв’язків, і відтак має зараз сильніше громадське суспільство і більш ефективну роботу демократичних інституцій. Статистично Робертом Д. Патнамом доведена також економічна перевага спільноти з сильнішим громадськими зв’язками над спільнотою із перевагою відносин “патрон-кліент”.

читати далі Нотатки про “регіональну інтелігенцію”

Leave a Comment

Україна і антисемітизм

Олена Іванова, доктор психології харківського Університету ім. Каразіна, у своїй статті “Колективна пам’ять у реґіональних виявах” (часопис “Критика”, березень-квітень, 2009) розглядає регіональні відмінності історичної пам’яті про Голокост.

Студенти-респонденти зі Львова, Полтави і Харкова (умовні Захід, Центр і Схід) 1983 – 1989 років народження мусили написати невеличкий твір про Голокост. Далі було проведено аналіз дискурсу – що саме, як, за допомогою якої лексики написали респонденти, – який і виявив регіональні відмінності у різних дискурсах, а також у різних типах ідентичності респондентів.

читати далі Україна і антисемітизм

Leave a Comment

Донбас як туристичний регіон

Влітку цього року, вкотре побувавши на Донбасі, ясно відчув усю привабливість регіону для туризму. Не для місцевого, звичайно, а для світового – для всіх шукачів екзотики, що завдяки розгалуженій авіа-мережі вже давно передивилися Ейфелеві вежі, Біг-Бени, побували в Нью-Йорку, Токіо, Москві, Шанхаї…

читати далі Донбас як туристичний регіон

Leave a Comment