Skip to content →

Андреа Ґраціозі. “Листи з Харкова”.

Graziosi_smallЛисти з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932 – 1933 роки. Упор. Андреа Ґраціозі. – Х.: Фоліо, 2007.

Не буде новиною твердження, що при вирішенні складних світоглядним проблем ми часто звертаємося до зовнішнього арбітра, шукаємо морального авторитета й підтримки поза межами конфліктуючих сторін (а будь-яке роздоріжжя, ситуація без консенсусу ці сторони має). Перед прийняттям рішення ми наче запитуємо – “що люди скажуть”? З одного боку це можна назвати браком рішучості, але з іншого – також браком сліпої самовпевненості, яка не дозволяє інстинктам заступати розум і, врешті решт, маю надію, допомагає зберегти моральну перевагу над тими, хто такої властивості позбавлений.

З огляду на це, ретельно відібрані свідчення італійських дипломатів про становище в СРСР, які відправлялися з різних міст (з Москви, Харкова, Батумі, Києва) протягом чотирьох з половиною років, є особливо цінним джерелом, важливість якого годі переоцінити.

читати далі Андреа Ґраціозі. “Листи з Харкова”.

Leave a Comment

Непотрібні факти про Верховну Раду

Довго намагався відповісти на запитання “навіщо все це?” і в підсумку не вигадав нічого іншого, як представити непотрібні факти в якості додаткової ілюстрації до пульсуючих тем українського навколополітичного сьогодення:

1) “донецькі” при владі;

2) “росіяни” при владі;

За основу нижченаведених діаграм взято дані про місце народження нинішніх народних обранців. Зрозуміло, що довільне прирівняння місця народження до національності є доволі сумнівним, тому ми і не будемо на цьому наполягати. Власне, ні на чому наполягати не будемо, а тому прохання не розглядати матеріал як провокативний, а радше як розважальний.

Відразу зауважу, що не про всіх народних депутатів є достатньо відомостей в інтернеті (інші джерела не використовувалися), перелік “фантомасів” – внизу сторінки. Місце народження вказано за нинішньою політичною картою (напр. УРСР – Україна).

Тож, давайте по черзі:

читати далі Непотрібні факти про Верховну Раду

Leave a Comment

В. Кулик. Дискурс українських медій. Конспект

Володимир Кулик. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010.

(Короткий огляд змісту книжки)

Наведений нижче тезовий конспект майже повністю складається з цитувань, тому вони не виділені окремо (сторінки подано в дужках []). Всі скорочення, які мали б позначатися як “<…>”, теж спрощено, з огляду на розуміння поданого нижче тексту саме як конспекту, а відтак небажання ускладнювати читання додатковими позначеннями. Для точного цитування потрібно звертатися безпосередньо до вказаної сторінки видання. Правопис, курсив – авторські.

читати далі В. Кулик. Дискурс українських медій. Конспект

Leave a Comment

Володимир Кулик. Дискурс українських медій. Огляд

Володимир Кулик. Дискурс українських медійВолодимир Кулик. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010

Не є дивиною, коли поява важливої книжки в Україні проходить непоміченою, просте цього разу неувага блогосфери до цієї праці є дивною хоча б з огляду на те, що представники цієї блогосфери (як мінімум – Отар Довженко і Вахтанг Кіпіані) там цитуються, інколи рясно.
Нижче наважуся зробити огляд цієї потрібної книжки і заохотити до її обговорення, а можливо і прочитання.

Своєю товстенною монографією Володимир Кулик зробив три важливі речі: створив (чи започаткував створення) базу для подальших студій із дослідження українських медійних практик, проаналізував стан медій в Україні та конкретні приклади мововжитку, і врешті – створив джерело, на яке можна посилатися, пояснюючі речі, про які всі ніби знали чи здогадувалися, але які без посилань на конкретне дослідження звучать недостатньо авторитетно.

читати далі Володимир Кулик. Дискурс українських медій. Огляд

Leave a Comment

Примара “цивілізаційного розлому”

Тиждень тому, відкривши сайт УП, побачив величезний заголовок “Зіткнення цивілізацій посеред України”, за яким ховалася стаття Михайла Нічоги про існування “двох цивілізацій” в одній державі і непримиренні відмінності, які ці “цивілізації” розділяють. Проглянувши запропоновані аргументи, вирішив, що, напевно, вже за добу сайт має замерехтіти від гострої критика на адресу пана Михайла, проте за цілий тиждень нічого такого не з’явилося, тож мушу опонувати до запропонованого матеріалу сам. читати далі Примара “цивілізаційного розлому”

One Comment