Skip to content →

Нотатки про “регіональну інтелігенцію”

Продовжуючи тему “цивілізаційного розлому”.

Відомий публіцист Микола Рябчук часто відсилає своїх читачів (або слухачів, в залежності від формату) до книжки Роберта Д. Патнама “Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії”, як до праці, яка, на його думку, пояснює фундаментальні (а відтак – цивілізаційні) відмінності між умовним Сходом і умовним Заходом сучасної України. Рябчук проводить паралелі між Півднем Італії та Сходом України, і, відповідно, між італійською Північчю і українським Заходом. Південь італійського півострову, протягом тисячоліття об’єднаний під різними формами автократичного правління, має слабкі горизонтальні зв’язки, а значить і слабке громадське суспільство, низьку ефективність демократичних інституцій. Він протиставляється роздробленій Півночі, яка від ХІІ століття витворювала ранні форми комун, утверджуючи традицію сильних горизонтальних зв’язків, і відтак має зараз сильніше громадське суспільство і більш ефективну роботу демократичних інституцій. Статистично Робертом Д. Патнамом доведена також економічна перевага спільноти з сильнішим громадськими зв’язками над спільнотою із перевагою відносин “патрон-кліент”.

читати далі Нотатки про “регіональну інтелігенцію”

Leave a Comment

Травми історичної пам’яті

Символи домінують над реальністю, тож їхнє розташування навколо нас (у тому числі і у віртуальному інформаційному просторі) певним чином визначає наш спосіб сприйняття навколишнього світу. І в цьому розумінні, встановлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі безумовно, хочемо ми того чи ні, моделює в уяві новий, інакший образ України, з яким маємо тепер владнати особисті стосунки. Обов’язково маємо дати з цим раду, а не просто обуритись, навмисно розпалюючи чи насильно вгамовуючи внутрішній неспокій, і чим скоріше це буде зроблено, тим краще.

читати далі Травми історичної пам’яті

2 Comments

Кров і сталь

Є два типи реакцій на конфлікт – захват від блискучих перемог, чи щире співчуття переможеним; милування точністю та красою професійного війська, чи солідарність із обшарпаним…

читати далі Кров і сталь

Leave a Comment

Підсумки імперій

Мотиль. Підсумки імперійПрофесор Ратгерського університету Олександр Мотиль (Alexander J. Motyl) розглядає імперію як систему, що має власну структуру, від сталості й ефективності функціонування якої залежить існування імперії. Минулого року було перекладено й видано його найважливішу працю – “Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження” (Критика, 2009 / “Imperial Ends”, Columbia Univercity Press, 2001), в якій головну увагу автор зосередив на етапі розпаду імперських утворень.

Саму імперію автор визначає як

ієрархічно організовану політичну систему, що має втулкоподібну будову – як колесо без обода, – в якій центральна еліта і влада домінують над переферійними елітами і спільнотами, діючи як посередники в їхніх важливих взаємодіях і спрямовуючи потоки ресурсів від периферії до центру і знову до периферії. (с. 19)

Тобто, імперія має дві обов’язкові ознаки:

читати далі Підсумки імперій

Leave a Comment

Україна і антисемітизм

Олена Іванова, доктор психології харківського Університету ім. Каразіна, у своїй статті “Колективна пам’ять у реґіональних виявах” (часопис “Критика”, березень-квітень, 2009) розглядає регіональні відмінності історичної пам’яті про Голокост.

Студенти-респонденти зі Львова, Полтави і Харкова (умовні Захід, Центр і Схід) 1983 – 1989 років народження мусили написати невеличкий твір про Голокост. Далі було проведено аналіз дискурсу – що саме, як, за допомогою якої лексики написали респонденти, – який і виявив регіональні відмінності у різних дискурсах, а також у різних типах ідентичності респондентів.

читати далі Україна і антисемітизм

Leave a Comment