Skip to content →

Litteralis Posts

Перейти пустелю

перейти пустелю
фото – look.com.ua

90-ті роки постали з непевності, були непевністю і в напрямку тієї ж непевності рухалися. Cтановлення сучасної пострадянської нації залежало від успіху або неуспіху української держави. В пострадянській амбівалентній самосвідомості існувала безліч варіантів, і кожен новий порух крил метелика проектував абсолютно інакшу візію майбутнього країни і її мешканців. Якщо Україна була успішною, бути українцем ставало модно, якщо ішла смуга невдач, то українська ідентичність відходила на периферію. В цілому ж, українцем можна було бути завжди, поєднуючи це з анекдотами про “американця, німця і русского”, завжди ототожнюючи себе з останнім, водночас жалкуючи за часами, коли всі ми жили разом, була стабільність і заводи працювали.

Leave a Comment

À la lanterne! Повішення на ліхтарях – історія і символізм

Повішення під час Французької Революції
Повішення на ліхтарі. Гревська площа (mtholyoke.edu)

Радикалізація суспільства неминуче відображається в лексиці. Після революції та з початком війни у 2014-му році публічна мова українців доповнилася образом Великої французької революції, а саме – “вішання на ліхтарях”. Цей вислів зустрічався в українських медіях і раніше, але зазвичай в якості дії, якої робити не слід. Помітна зміна відбувається з початком війни. Порівняйте:

Leave a Comment

Забальзамована культура

Забальзамована культура

Публічна дискусія, натхнена постколоніальною критикою, взялася підважувати авторитет російських (радянських) письменників і музикантів, очікувано зустріла потужний спротив, звідусіль посипалися образи й звинувачення, відлуння досі йдуть, тож, аби не втратити об’єкт дискусії, хочеться відмотати трішки назад.

Leave a Comment

Транспорт і політико-географічний простір

В часи Російської, а потім Радянської імперії Харків цілковито лежав на вісі північ-південь. Столицею була Москва, основним місцем відпочинку був Крим. Київ був десь в стороні, конкурентом (до того ж явно сильнішим і розумнішим, через що питомою рисою багатьох справжніх харків’ян стала демонстративна гіпертрофована зневага до столиці України).

Ця вертикальна вісь орієнтації в географічному просторі сформувалася в першу чергу завдяки транспортному сполученню. Півтора століття основний напрямок руху залізниці був напрямок з Москви на південь (Крим, вугільний басейн Донбасу), з Харковом у якості перевалочного пункту. Наша гілка залізниці і сам залізничний вокзал тому і називаються “Південний”, а не “Північно-Східний”, бо вказує напрямок сполучення з Москви.

Leave a Comment

ДТП в центрі Харкова

Місто намагається пережити трагедію. Другий день, ідучи вулицями, звідусіль чуєш уривки розмов про жовтий сигнал світлофора, хто винен, чи уникне покарання, про суд, про щоденні порушення правил дорожнього руху. Намагаєшся і сам вийти з шоку, читаєш усе це, слідкуєш за новинами.

Найперша реакція – викричати з себе паніку. Негайні експертні думки, палкі суперечки, заклики й погрози у стані афекту. Не тільки жахлива аварія і численні жертви, але й саме місце важливе. “Градусник” – це ж не просто позначка на карті. Це точка перетину пішохідних шляхів, місце очікування і зустрічей. Місто пульсує в таких точках, їх не так багато в Харкові насправді. А тепер поруч із цим перехрестям буде місце трагедії. Воно перестало бути безпечним, в одну мить, і для всіх.

Leave a Comment