Skip to content →

Категорія: Книжкова полиця

Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу

Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу / М. Ільченко та ін., за ред. В. Кулікова й І. Склокіної. Львів: ФОП Шумилович, 2018. – 244 с.

Праця, виснаження та успіх. Промислові мономіста ДонбасуЗбірка з восьми статей, написаних різними авторами, а також у співавсторстві. Попри те, що в книзі заявлена підназва “промислові мономіста”, тобто міста, щобуло створено навколо і які цілковито залежать від функціонування одного головного підприємства, в книзі за великим рахунком іде мова про весь регіон – про промислові мономіста, шахтарські мономіста, великі міста Донбасу, що мають більш диференційований ринок праці.

читати далі Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу

Comments closed

Карл-Маркус Ґаус. Собакоїди та інші люди

Карл-Маркус Ґаус Собакоїди та інші людиКарл-Маркус Ґаус. Собакоїди та інші люди / Перекл. з нім. Люба-Параскевія Стринадюк. — Львів: Човен, 2017. 120 с.

“Головна ознака гетто не бідність, не насильство, не безробіття, не занепад. Ключове в гетто його невидимість.”

Саме цей лейтмотив пронизує книгу художнього репортажу австрійського репортера Карла-Маркуса Ґауса, що описує компактні поселення ромів у східній Словаччині. Книгу написано 2004-го року, країна ще не в складі Європейського Союзу, єврочиновники хвилюються щоб роми не мігрували на Захід після зникнення кордону, але це все додає не аж так багато нюансів.

читати далі Карл-Маркус Ґаус. Собакоїди та інші люди

Leave a Comment

Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити Дракона. Українські Революції

Вбити Дракона. Українські Революції

Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити Дракона. Українські Революції / пер. з польськ. Андрій Бондар. — Львів: Видавництво Львівського медіафоруму, 2017. — 224 с.

Якби ці репортажі писала авторка з України, то вона б не написала їх так. Здається, неможливо весь час занурюватися у нюанси людських доль і найважливіших для країни подій, залишаючись виключно журналістом. Автором літературних текстів. Творцем слів. Вона б обов’язково почала свою власну війну, не шкодуючи сил на покарання винних. Шукала би докази. Закликала під стіни суду. На чергових виборах уже була б у партійному списку, або йшла самостійно по мажоритарці.

Натомість авторка з Польщі мала можливість зберігати дистанцію. Співчувати, проявляти емпатію, але не включатися у події. І ця невелика, але важлива відстань дозволила нам, в Україні, отримати проникливу й динамічну картину власного суспільства.

читати далі Катажина Квятковська-Москалевич. Вбити Дракона. Українські Революції

Leave a Comment

Юрій Шевчук. Мовна шизофренія

Юрій Шевчук. Мовна шизофренія

Юрій Шевчук. Мовна шизофренія. — Брустури: Дискурс, 2015. — 60 с.

Купуючи книгу з такою неакадемічною, провокативною назвою та обкладинкою, питаю себе — навіщо?

А потім швидко пригадую, що, попри невщухаючі баталії з приводу мови, які точаться насамперед у середовищі людей, які все ж таки хоча б щось та читають, книжок з дослідження мовного питання в Україні видано мало. Усі вони, придбані, займуть у вас не поличку, не півполички, ні. Вони мають шанс взагалі загубитися, тож ставте їх (усі три чи чотири) кудись у певне місце, бо не знайдете потім.

Тож, особливого вибору (читати чи ні) не було, переходимо до книги. Точніше, брошури у шістдесят сторінок величезним шрифтом. Фактично — одна велика стаття. Як і більшість матеріалів на цю тему, не так схиляє до опису змісту, як спонукає до обговорення.

читати далі Юрій Шевчук. Мовна шизофренія

Leave a Comment

Віктор Франкл. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Віктор Франкл. Людина у пошуках справжнього сенсуВіктор Франкл. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Пер. з англ. Олени Замойської. — Х.: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2016. — 160 с.

Як писати відгук на текст людини, яка пережила кілька років ув’язнення у концтаборах, яка втратила там дружину й батьків, і яка після цього намагається допомагати людям? Тим більше, коли ця людина — всесвітньо відомий Віктор Франкл. І текст — його найвідоміша праця.

Що тут можна написати? Точніше, що саме дозволено? Можна було б перкинутися на постмодерніста й розбирати слова поза контекстом, але пізно. Автора названо, контекст відомий. Відтак, що далі? Написати кілька абзаців пошани, й по тому? А що як текст насправді переповнений протиріччями, наче довжелезна, кепсько підготовлена емоційна промова. Вказати на це буде злочином проти людяності, пам’ятаючи про особистість автора? У цих запитаннях не заховано скепсису. Це, радше, приглядання до авторитету. Авторитету автора, авторитету теми, авторитету відомого тексту, який, здавалося б, не потребує коментування. Наче перед тобою скеля. Вистачить аргументів — здолаєш і підеш далі, ні — впадеш униз.

читати далі Віктор Франкл. Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Leave a Comment