Skip to content →

Категорія: Книжкова полиця

Андреа Ґраціозі. “Листи з Харкова”.

Graziosi_smallЛисти з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932 – 1933 роки. Упор. Андреа Ґраціозі. – Х.: Фоліо, 2007.

Не буде новиною твердження, що при вирішенні складних світоглядним проблем ми часто звертаємося до зовнішнього арбітра, шукаємо морального авторитета й підтримки поза межами конфліктуючих сторін (а будь-яке роздоріжжя, ситуація без консенсусу ці сторони має). Перед прийняттям рішення ми наче запитуємо – “що люди скажуть”? З одного боку це можна назвати браком рішучості, але з іншого – також браком сліпої самовпевненості, яка не дозволяє інстинктам заступати розум і, врешті решт, маю надію, допомагає зберегти моральну перевагу над тими, хто такої властивості позбавлений.

З огляду на це, ретельно відібрані свідчення італійських дипломатів про становище в СРСР, які відправлялися з різних міст (з Москви, Харкова, Батумі, Києва) протягом чотирьох з половиною років, є особливо цінним джерелом, важливість якого годі переоцінити.

читати далі Андреа Ґраціозі. “Листи з Харкова”.

Leave a Comment

В. Кулик. Дискурс українських медій. Конспект

Володимир Кулик. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010.

(Короткий огляд змісту книжки)

Наведений нижче тезовий конспект майже повністю складається з цитувань, тому вони не виділені окремо (сторінки подано в дужках []). Всі скорочення, які мали б позначатися як “<…>”, теж спрощено, з огляду на розуміння поданого нижче тексту саме як конспекту, а відтак небажання ускладнювати читання додатковими позначеннями. Для точного цитування потрібно звертатися безпосередньо до вказаної сторінки видання. Правопис, курсив – авторські.

читати далі В. Кулик. Дискурс українських медій. Конспект

Leave a Comment

Володимир Кулик. Дискурс українських медій. Огляд

Володимир Кулик. Дискурс українських медійВолодимир Кулик. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. – К.: Критика, 2010

Не є дивиною, коли поява важливої книжки в Україні проходить непоміченою, просте цього разу неувага блогосфери до цієї праці є дивною хоча б з огляду на те, що представники цієї блогосфери (як мінімум – Отар Довженко і Вахтанг Кіпіані) там цитуються, інколи рясно.
Нижче наважуся зробити огляд цієї потрібної книжки і заохотити до її обговорення, а можливо і прочитання.

Своєю товстенною монографією Володимир Кулик зробив три важливі речі: створив (чи започаткував створення) базу для подальших студій із дослідження українських медійних практик, проаналізував стан медій в Україні та конкретні приклади мововжитку, і врешті – створив джерело, на яке можна посилатися, пояснюючі речі, про які всі ніби знали чи здогадувалися, але які без посилань на конкретне дослідження звучать недостатньо авторитетно.

читати далі Володимир Кулик. Дискурс українських медій. Огляд

Leave a Comment

Підсумки імперій

Мотиль. Підсумки імперійПрофесор Ратгерського університету Олександр Мотиль (Alexander J. Motyl) розглядає імперію як систему, що має власну структуру, від сталості й ефективності функціонування якої залежить існування імперії. Минулого року було перекладено й видано його найважливішу працю – “Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження” (Критика, 2009 / “Imperial Ends”, Columbia Univercity Press, 2001), в якій головну увагу автор зосередив на етапі розпаду імперських утворень.

Саму імперію автор визначає як

ієрархічно організовану політичну систему, що має втулкоподібну будову – як колесо без обода, – в якій центральна еліта і влада домінують над переферійними елітами і спільнотами, діючи як посередники в їхніх важливих взаємодіях і спрямовуючи потоки ресурсів від периферії до центру і знову до периферії. (с. 19)

Тобто, імперія має дві обов’язкові ознаки:

читати далі Підсумки імперій

Leave a Comment

(Само)ідентифікація русинів в Речі Посполитій на початку XVII ст.

Українські землі на початку XVII ст. аж ніяк не є “моєю” темою, але оскільки навіть серед людей, що постійно займаються цим (чи приблизно цим) періодом зустрічаються суттєві непорозуміння, доведелося сісти за літературу.

Перед нами поставлено наступне питання: “Чи була “кровна спорідненість” визначальним елементом (само)ідентифікації русинів як окремого етносу на початку XVII ст.?”

читати далі (Само)ідентифікація русинів в Речі Посполитій на початку XVII ст.

4 Comments